У Німеччині вважають за краще пити пиво з кухлів і штайна, в Ірландії — з келихів і склянок. Що це, данина традиціям? Ні, шанувальники пінного знають: різні сорти пива розкривають свій аромат, смак у келихах певної форми.
Пиво насичене безліччю ароматних летких компонентів: фруктові ефіри, хмільні олії, спеції тощо, які швидко випаровуються після розливу. Пінна «шапка» допомагає довше зберегти індивідуальний смак, аромат напою, але її щільність залежить від виду пива, тому кожен сорт розливають у спеціальну тару.
Різновиди пивних келихів
Пивний кухоль різних розмірів і форм — найбільш містка та зручна тара, з якої можна пити будь-яке пиво. Її простіше утримати в руці, можна вільно цокатися. Штайн — кухоль із кришкою, яку використовували в Німеччині в XIV столітті. Вона оберігала напій від мух, які переносили чуму, що лютувала в той час у Європі.
Для портеру призначений відповідний пивний кубок з товстими стінками — потир. Зазвичай він проектується під певну висоту пінної шапки, для чого дно отримує особливе гранування. Зустрічаються також потири і з тонкими стінками. Тоді їх облямовують золотою або сріблястою смугою. У будь-якому разі пиво з них чудово п’ється великими ковтками.
Лагери п’ють із пілснера — вузького клиноподібного келиха, або з його різновиду на ніжці — покала. Це тара невеликої місткості, яка зберігає аромат напою, підкреслює його колір.
Келих вайцен — ідеальна посудина для подачі нефільтрованого пшеничного. Класичний об’єм — 0,5 л. Тонкі стінки надають можливість оцінити ніжний колір пива, а висока й подовжена форма залишає достатньо місця для ароматної піни.
Елі розливають в об’ємні винні фужери з відкритою чашею, а для міцних напоїв призначені сніфтери, коньячні келихи. Вони довго утримують піну та максимально розкривають аромат напою.
Ламбіки та фруктові елі найліпше пити з келиха на тонкій ніжці — тюліп або флюте. Видовжена форма, що трохи звужується догори, не дає газам швидко вивітритися. Вона концентрує аромат і дарує насолоду грою кольору та бульбашок.
Для слабоалкогольних сортів пива підходить пінта — міцна та практична тара, що розширюється догори. Вона зручна у зберіганні, обслуговуванні та коштує недорого. Існує британська й американська пінти, у яких трохи відрізняється форма верхньої частини.
Склянку стендж вигадали в Кельні спеціально для місцевого сорту пива. Але проста й нехитра форма швидко прижилася в пабах інших куточків світу. Це гладка, циліндричної форми склянка, однакова в діаметрі і зверху, і знизу.
Як п’ють пиво в різних країнах
У різних країнах, пивних і не дуже, є свої традиції пивоваріння, а також пиття пінного. Стосуються вони й посуду, у якому подається напій.
Німеччина — батьківщина величезної кількості популярних сортів пива: бок, вайсбір, лагер, пілснер тощо. Зазвичай їх полюбляють пити з містких пивних кухлів.
Чехія не менше славиться пивоварними традиціями. Кажуть, саме тут зварили перше у світі світле пиво. Пили й п’ють його з кухлів, келихів. Причому першим налитим келихом треба обов’язково почаркуватися з товаришами по святу, потім гучно поставити його на стіл. Далі можна пити у власному темпі.
У Великій Британії переважають стаути й елі, також популярні портери, бітери. Але цілковито англійським напоєм вважається ненасичений газом Cask Ale, температура якого під час подачі становить 12–13 градусів. Англійці п’ють його з келихів об’ємом пінта — 0,57 л.
Ірландія — країна елів і стаутів, але головне місце серед них посідає, звичайно ж, «Гіннес». Його наливають у келихи за чітко встановленим протоколом загальною тривалістю 119,5 секунди з моменту замовлення. Спочатку келих заповнюють на ¾, тримаючи під кутом 45 градусів, потім ставлять і чекають, поки піна підніметься вгору. Після цього доливають так, щоб вона трохи підіймалася над вінцями. Температура розливу напою — виключно 6 градусів тепла.
Бразилія хоч і не має давніх традицій пивоваріння, зате відома особливістю вживання пива. Тут його п’ють практично крижаним, що дуже освіжає в умовах субекваторіального клімату. Розливають пиво по маленьких келихах, максимум 0,2 л, щоб воно не встигло нагрітися.
Китайці та японці теж полюбляють мініатюрні порції пива, порівняно з німцями й чехами. Зі склянок 0,2 л або із пляшок п’ють переважно лагер або екзотичні сорти. Єдине — це завжди роблять у компанії.
