Великодній кошик: обов’язковий набір, що можна й не можна освячувати, традиції та способи прикрашання

Уже зовсім скоро Великдень — найбільше свято всіх християн. У православному 2019 році він відзначається 28 квітня. У Світле Воскресіння всі віряни йдуть до храму на святкове богослужіння та приносять продукти для освячення. Вважається, що після Великого посту людина має отримати благословення Бога на куштування скоромної їжі. Господині заздалегідь готують і збирають великодній кошик. Хтось кладе в нього продукти за церковними канонами, а хтось намагається втиснути все, що приготовано для святкового столу. Розберемося, що повинно бути в ньому обов’язково та що символізує кожен продукт.

Прикрашаємо та готуємо великодній кошик

Великодній кошик — це, скоріше, збірна назва, оскільки не забороняється приносити продукти в підхожій сумці або навіть пакеті. Однак саме плетений кошик із давніх часів обирають для походу до церкви. Бажано, щоб він був із натуральних природних матеріалів і використовувався тільки для цього.

Величезне значення надають його зовнішньому вигляду: щоб був у міру місткий, але не громіздкий. Маленькі акуратні кошики окремо можна підготувати для діточок: вони теж люблять бути причетними до урочистої події.

Прикрашають кошики в різних регіонах по-різному, але є обов’язкові атрибути — вишиті рушники або серветки. Ними застеляють дно та накривають зверху продукти. За традицією такий рушник має вишити сама господиня для своєї родини. Натуральні нитки й полотно символізують дорогу життя та переплетення доль. Сьогодні великодні рушники з тематичними малюнками можна придбати в магазині або замовити в рукодільниць.

Додатково на дно кошика поміщають солому або пергамент, а бічні стінки обплітають вічнозеленими рослинами. Щоб додати весняного настрою, використовують живі квіти й атласні стрічки. Всередину господині часто кладуть декоративні фігурки зайчиків, курчат, курочок. Все це надає кошику особливу урочистість і оригінальність.

Що покласти у великодній кошик?

Святі отці не радять нести на освячення весь вміст холодильника. Ба більше, є навіть заборонені продукти. Обов’язковий великодній набір застережено церковними канонами. Це ті продукти, які заборонялись у піст. Вони прописані в спеціальній святковій молитві й мають певний сакральний сенс.

Обов’язкові або рекомендовані скоромні продукти:

• паска — солодкий обрядовий хліб, здобний і добре випечений. Символ Христа й обов’язковий атрибут Світлого Воскресіння. Сюди також належать булочки й солодке печиво. Ними пригощають гостей, дітей, близьких і друзів;
• крашанки або писанки — символ життя й відродження. Червоні яйця — другий важливий атрибут Христового Воскресіння. До кошика потрібно покласти по парі яєць для кожного члена родини. З них бажано почати святковий сніданок;

• молочні продукти (масло, сир) — символ самовідданості та чистоти. Духівники говорять, що людина має бажати Божої благодаті, як немовля молока матері. В Україні на Великдень традиційними вважаються сирна паска та пиріжки з сиром;
• м’ясні вироби — традиція подавати на великодній стіл м’ясо бере початок від історії жертовного ягняти. Це так званий старозаповітний агнець. Освячувати можна будь-які м’ясні вироби: ковбаси, шинку, балик, сало тощо. Однак не рекомендується їх заносити в храм: освячувати тільки на території храму.

Незмінною складовою великоднього кошика є свічка, як символ божественного світла. Її рекомендується увіткнути в шапку паски або просто потримати в руках під час освячення. Церковну свічку обов’язково потрібно принести додому й запалити під час трапези.

Допустимі продукти

У кожному краї є свої традиції збору великоднього кошика. Ці продукти також мають певний символічний сенс і не забороняються святими отцями. Але вони не обов’язкові, а скоріше народні:

• сіль — із давніх часів символ достатку та багатства. Освячену на Великдень сіль зберігають як оберіг оселі від злих духів. Її ставлять біля ікон і потроху додають в їжу протягом усього року. Деякі віряни освячують сіль як нагадування про те, що «Ви — сіль Землі» (Мф. 5:13);
• хрін — символ незламності людського духу після сповіді;
• самшит, пшоно, мак — символи вічного життя.

Що не можна освячувати?

Священики, звичайно, не роблять зауважень парафіянам щодо вмісту їхніх великодніх кошиків, але не втомлюються повторювати про заборонені продукти. До них належать:

• будь-які алкогольні напої — на Великдень за церковною традицією не забороняється випити трохи вина, але приносити його в храм і освячувати не можна;
• кров’яна ковбаса — Старий Заповіт забороняє використовувати в їжу будь-які продукти з кров’ю або з крові;
• цукерки, шоколад — вони вважаються зайвими;
• фрукти й овочі — для їхнього освячення є спеціальні дні (Спас).

Не кладуть до кошика також ножі, будь-які колючі та ріжучі предмети. Те, що освячену їжу необхідно різати освяченим ножем, — не що інше, як народний забобон. Нічого спільного з православною вірою він не має.

Великодні традиції

Великдень — свято життя й весни, особливе торжество в житті кожного православного вірянина. Незалежно від глибини віри, більшість людей намагаються дотримуватися традиції.

1. У Чистий четвер прибирають оселю, миють вікна, починають пекти паски та розмальовувати яйця.
2. Страсну п’ятницю потрібно провести в тиші та скромності, всім бажано постити.
3. Напередодні свята йдуть до храму, освячують великодній кошик.
4. Увечері в суботу парафіяни збираються на всенічне богослужіння. Спати в пасхальну ніч не заведено.
5. З 12 ночі вже можна вітати один одного радісним «Христос Воскрес!».
6. З освячених продуктів починається великодній сніданок.

І найголовніше — Світле Воскресіння потрібно провести з рідними й близькими, поділитися радістю та частуваннями з усіма нужденними.