Гречка, рис, пшоно, горох, вівсянка, перловка та інші сипучі продукти — це те, що зазвичай закуповують не на один раз і зберігають досить тривалий час. Чимало господинь роблять запаси круп, борошна, цукру, оскільки завдяки їхньої наявності в будь-який момент можна приготувати улюблені сім’єю страви. Багатьох мотивують вигідні акції на продукти або майбутнє зростання цін на них. Ми розповімо, як зберігати крупи, щоб вони не ставали затхлими, в них не заводилися жучки, харчова міль, інші «непрохані гості».
Грамотне зберігання та його основні правила
Перша порада: купуючи крупи, звертайте пильну увагу на їхню якість. Упаковка має бути цілою, бажано прозорою (щоб ви могли ретельно роздивитися вміст), термін придатності — актуальним. Якщо мова йде про розсипні продукти, переконайтеся, що в них немає вкраплень бруду, жучків, личинок, крупинок, що злиплися. Неякісні заготовки довго не протримаються, навіть якщо ви забезпечите їм правильне зберігання.
Крупи, які ви закуповуєте, мають відповідати кількості членів сім’ї, з огляду на їхні кулінарні вподобання та стиль харчування. Не варто купувати кілька упаковок каші, яку ваші домашні не люблять, лише через її привабливу ціну. Адже існує велика ймовірність того, що «подякують» вам за неї лише жучки.
Ще один важливий фактор — наявність місця для зберігання та його обсяг. Добре, якщо ви живете в приватному будинку та маєте у своєму розпорядженні спеціальну комору, де можна розмістити стратегічний запас сипучих продуктів. Але зазвичай простір для їхнього зберігання обмежується декількома полицями в шафці на кухні. У будь-якому разі варто пам’ятати: крупи, придбані в магазині, потрібно використати протягом кількох місяців. Отже, на цей період на сім’ю з 4 осіб достатньо 1–2 пачок круп різних видів.
Де повинні «жити» сипучі продукти
У кухонній шафці оберіть поличку на середній висоті, оптимально — на рівні очей. Важливий параметр — глибина місця, де ви плануєте зберігати крупи. Оптимально, якщо більшість контейнерів будуть в полі зору.
Постарайтеся підібрати ємності однакового розміру. Відтак жодна маленька коробочка не загубиться та продукт не зіпсується через те, що про нього просто забули.
Полиця з крупами не повинна знаходитися дуже близько до раковини або плити. Волога та пара можуть негативно вплинути на сипучі продукти. Місце, де ви їх зберігаєте, потрібно регулярно перевіряти: перебирати залишки круп, провітрювати шафку, стежити за чистотою поверхонь, за тим, щоб не з’являлися комахи та їхні личинки.
Простіше за все тим господиням, які мають спеціальне приміщення для припасу. Там можна правильно зберігати продукти або у фабричних упаковках, або в спеціальних ємностях. Така комора має:
- регулярно провітрюватись;
- не бути занадто холодною та вологою;
- мати сектори для різних видів продуктів — овочів, консервації, круп і консервів;
- час від часу перевірятися на відсутність мишей, цвілі, жучків, харчової молі та інших небажаних «елементів».
Мішечок або слоїк?
Наші бабусі пересипали гречку, рис тощо в полотняні мішечки. Це не дуже зручно, до того ж така тара не сприяє тривалому зберіганню продуктів.
Оптимальна ємність для зберігання круп в домашніх умовах — скляна, місткістю не менше ніж літр, зі щільно притертою кришкою або такою, що закручується. Багато хто віддає перевагу зберіганню запасів зазначених продуктів у пластикових контейнерах, але досвід показує, що це не найкращий варіант. Подібна тара швидко мутніє, на ній концентрується так звана мучка — крохмальний пил, що міститься в крупах.
Не варто зберігати сипучі продукти в поліетиленових мішках або фабричній упаковці. Якщо ви ще не придбали контейнери, щільно закривайте пачки з крупою спеціальною прищіпкою або затискачем (в крайньому разі — великою канцелярською скріпкою). Коли на полицях не вистачає місця, щоб розставити ємності з сипучими продуктами, купуйте їх у маленьких упаковках, щоб витрачати максимально швидко. Довге зберігання в пакетах робить крупу затхлою, негативно впливає на смакові якості готових страв.
Можна пересипати сипучі продукти в металеві банки. Правда, у них є істотний недолік: ці ємності непрозорі. Тому, якщо на подібній тарі немає спеціального ярлика, визначити, що всередині, важко.
Ніяких жучків і молі!
Зберігати крупи так, щоб не завелися жучки та міль, зовсім нескладно. Є кілька перевірених часом порад, які допоможуть уникнути псування сипучих запасів. Можна піти найпростішим шляхом — купити спеціальні наклейки для кухонних шафок, які не мають різкого запаху й ефективно борються зі шкідниками. Існують також більш креативні лайфхаки:
- чудовий засіб від «непроханих гостей» — марлевий мішечок із грубою кам’яною сіллю, покладений у ємності з крупами, борошном, крохмалем;
- допоможуть боротися з жучками покладені в банку з крупою лавровий листочок, зубчик часнику, суха скоринка лимона;
- щоб зберегти рис сухим і ароматним, додайте в ємність, де ви його зберігаєте, маленький гострий перчик;
- ефективним засобом боротьби з комахами може бути покладений у банку з крупою клаптик фольги;
- щоб крупи залишалися якомога довше свіжими, потримайте їх якийсь час у холодильнику. Низька температура не тільки знищить живність, якщо така є. Подібна обробка дозволить зберігати продукти набагато довше;
- прожарити гречку в духовці протягом 10–15 хвилин. Після цього продукт зберігатиметься довго, і в ньому не заведуться жучки. Окрім того, подібна обробка зробить звичну кашу набагато смачнішою. Не менш ефективним буде прожарювання крупи в мікрохвильовці. Воно має тривати кілька хвилин;
- якщо у вас в холодильнику достатньо місця, можна зберігати крупи там.
Де не можна розмістити крупи, борошно та цукор
Найгірші місця, де ви можете зберігати сипучі продукти, — вологі закутки в кухні, нижні полички кухонних шафок, занадто теплі й освітлені місця. Нераціонально тримати банки з крупами на робочій поверхні. Вони забирають надто багато місця, крім того, можна ненавмисно зачепити ємності та розсипати гречку, рис або вівсянку по всій кухні.
Крупи гігроскопічні — здатні активно вбирати вологу. Тому не ставте сипучі продукти (особливо цукор) поряд із рідинами. Останні негативно впливають на якість і збереження круп, можуть навіть спровокувати появу цвілі.
